Ўілйе іс дікдатол (Wilye is dikdatol)

Конвіеле, ўілйе ган аел платіне дівмодер ісе та гозара іс анейара ва сінка малланір. Лухеон дікдатол та трасіра ва естутуна коншоба дере дівмодер. Сін арелдон ва сінт какевед ісе ва мукот ке гозара пу сінт мовед.

Дікдатол пу ўіл бам калір :

- Ах ! Берікам, еде тіл кўасулем, жін, тí ке говітафа молда. Аелепé ісе фолí да жінафа естура су зо трасір. Ўетше естукс ва рін дуре фу фегалá.

Ўілйе дулзер :

- Хем ! Ва жін мен ал ебідул !

Азе онкара тозуўер… Дікдатол ва ўіл радімевултер ісе віеле фолір да фу ебідур, ўіл тідталар азе тід аал ўаньер. Дікдатол ме групер інде ротаскір. Ва ўіл поўар :

- Ўіл, рін ме тітталал ? Рінафе гадікйе су аўалкер.

- Коре гадікйе су аўалкер, ўілйе дулзер, ва нік ке жінафе гадікйе ўаре дí. Ва інт пу ін одіатá.

- Ўіл, рінафе гадікйе іс дере інаф нік ен тід аўалкаф. Тітталал !

- Ах ! Рін каліл да гадікйе іс інаф нік тід аўалкаф, вехе ва гадікйа банлізе ўаре дí. Ва ін розінулá.

- Ўіл берікам, рінафа гадікйа дере су мулуфтер. Рін ме тітталал ?

- Неіх ! Банлізе тір нікйа ке гадікйа. Ва жін ме жовлетер.

- Ўіл, тітталал кіре нік ке рінафа гадікйа кое тамава меа тір.

- Ах ! Ва абдіфе берікйе ўаре дí, ін ме веўатар да ва жін помар.

- Тітталал, ўіл, кіре рінафе берікйе тір аўалкафе.

- Ах ! Банлізе ўаре тір нік ке абдіфе берікйе. Ва інт пу ін конендатá.

- Нік ке рінафе берікйе дере тір аўалкафе, ўіл. Рін ме тітталал ?

- Ва гадікйаф зіавік йо ўаре дí, ден сін ланітí. Сін ва жін емудетед.

- Ўіл, су групé да ўіда ке рінафа гадікйа ал зо калвілар. Банлізе контан меа тір.

Ўілйе бам калір :

- Кіеўафа.

Ін тітталар азе мосідаўер, калісон пу дікдатол :

- Бам, дікдатол, ва жін естул ! Віеле кое тамава контан ва вуўік пу дан ва інт ротодіар, ва меке гадікйе ісу гадікйа ісу гадікйафе зіавікйе, меа дір, мое таўава токшоба шо-рованпір ? Бам булура тір локіеўафа. Ва жін естул ! Нуме ва Лорік денатá, жінафа іронокафа поколера тір Лорік.

- Дікдатол ва келт аз сід бам дісукер азе модовасон калір :

- Ах ! Токінде ва тан меа діс ва кон вуўік ротестú ? Еде шо-аскí, дене Лорік ва рунда ме роўатá.

Ківасон ва Лорік, дікдатол ва ўілам ве кайдейер.

Ўаре дуре, тан ок артан групес ва Лорік ўаре завзад. Віеле ва корік йо дем ронкафа такра ўід, пу сін ва келда недід. Даше пу ротік ва келданьа недід.

------------------------------------------------------------------------------------------------
"Le coq et la hyène", conte bambara (Mali), traduit en Kotava par Abdoulaye Coulibaly et transcrit en alphabet cyrillique spécifique Kotava.
Voir sa traduction originale sur le blog Kotava-News

Кар (Kar, Orhan Pamuk)

Тір sебуксам ва " Кар " тел логрупен берпот ке Орьан Памук (Нобел сутеротаф порадроік ба 2006) туркіаф сутеротік.


Рупа

Туркіаф езлопік, діс ва Ка торійолт, кое Германа малі жонтіка танда дівблійінон блір. Йолтое Істанбулафа фела, ко Карс состанафа ўідавама арте Туркіа зо стаксер. Та когрупара ва ксера ке йікйа се іс та сутелара ва теліз йо ішде енідафа доталібура зо вуідар. Вехе інтафа біргафа жугемера тір та да ін ва Іпек коеон шо-рокатрасітір. Баттанйа тір савсаф мілбемік ноелтон солкурейес ва Муьтар тан лібураретік.

Малі артлапіра, Ка зо йанепер : ган ардіалокілік зо ганер, ва мініесон італккірафа берікйа ке Іпек рунгрупер, до сордопасутес котлік ке ісламбема кейаксер, до шугаф ісламевік бірготон бліс артукон доаліер, до гадеропаф тегуласік кевудар… Коттан йаўар да варзе езлопік тулунтаўер ісе ваон каванглуйар.

Карс ўідава ган гронон лубеса нолда зо елекар. Жадіфа ванама тір ротапафа ісе селтафа ілатшеўера ва пізаша йо абдітар. Сое, дезунон ган рена ва Іпек, Ка ва грашаса малі балемда езлафа косўавара дімдрасур.

Ўеньаха грустана ган ўінугаріштага та рожура ва туркіафа ведейева ісу суптуша ган беллікеваф алкаф лізореем пістоленон зо ремўір. Білма ке ісламевік йо ва конак косік атар ісе ва тізарунта аскіса да ін албодар ва бліра ке котаф коредікеем басродар.


Себукс

''Кар'' тір танеаф берпот ке Орьан Памук коўедіс ва гадеропахо. Кан сорда іс жонтік есаф коредік іс ардіалскуженьера, ва лінгера ва во солліпано ган вонеўера ке беллікевеем іс ведейеваф мевіалласашеем сутеротік драгер. Ва бат туркіаф зокашеем будон сулер нуме батшоба ва еафтафа волнаша йо кевон ал аскір.

Карс хайастанафа ўідавама кескеон тір лешафа гу селтаф ік гадеропаф ік скапаф звакеем ке патшта кіре, батлізе дум котлізе, Сокасане іс суптафа Сока коайкайана ган Мустафа Кемал Ататüрк ган ісламева зо моаклед. Бата ісламева кое віелаф дрікашеем ке туркіафе сане іс шопуша межена ган тела ло санеліа ва зеітафо таўаво трасір. Кое дере Карс поура ва італк кое бема ва богара тітішкар нуме ва тізафа кевотшера йо іс дере білма се туйер лізе бірготаф ісламеваф грустакс йо тід гадесік.

Вехе ''Кар'' ме тір тшілкберпот кіре інтаф аскісік ва паковіл мевіеле ванікатшур ісе веўар да ва тегіра йо ке конакілайан коредікеем мальер. Котрон тір берпотаф грабом, дем танускапаф мартіг кан нобафа ўалтегіра се ке сутесік (радіміўітуша ва белісік таон ал гілтер) іс рукузафа вегедура ропплекуса ва біфевлемеем. Кое гадеропахо ік ар інд Орьан Памук ме йаўар та да данедір волсе ганер та да ішде шоба астегіса контан іс ротіса лізісікі ва тісуша ва інт бібет. Котшоба зо горемтракур ісе мешоба тір дрікон ровангрупена. Кота бліра ва інтафа есуша ісу ольастеўесуша, еўавон гу езлафа косўавара ке Ка дана нувелар да ва кевелуша малестур.

Котшоба тір леша іс ікасугдала. Батдуме, до рупа ўеньаха зірсена кое Карс іс тіса жала ке еафтевік йо зо долуньер. Коредік ке берпот, сіхоасон ва Ьегел туремсетікесар да " ен дум кое ўеньахе, ізва ва йордеем зіліўалер. Ісе дере, дум кое ўеньахе, тід такрелік йо коас ва ізвахо ".

Тенуйунон ва нева, белісік ван балі ва коредікеем батшесон жовлер. Лооте баті балі тір фолвафі, тека скалтеўера котон текаўер ісе насбайане ріготафе бібе йо гелтрон зо релвад.

------------------------------------------------------------------------------------------------
Résumé de « Kar », le roman le plus connu de l’écrivain turc Orhan Pamuk, prix Nobel de littérature 2006, transcrit en alphabet cyrillique spécifique Kotava.
Voir sa traduction originale sur Wikikrenteem

Баба-Йага (Baba-Yaga)

Кое ўіда кое россіаф таўадай гадікйіскафа велікйа блійір. Гадікйе, іхам гуазамафе, ве толкурейер вохе ве кіблажайар. Ўарзафа куренікйа тійір ікорафа, гадажікйа. Ва велікйа акладайар нуме аскіпежейер.
- Та да ва бат румеік ілстаксé токкане ротаскí ? гадажікйа модовайар.

Конвіеле куренікйе та дентдолера тійір кое долехо, ін пу велікйа ве калійір :
- Ва жінафа берікйа, ва рінафа агралафа зіавікйа, ланіл азе ва веел іс фем та асадара ва клаім торі рін ерул.

Велікйа ва тарстафа керафа дозга ве плекуйур азе малланійір. Моо келда, тіса вепокафа, пу інт ве калійір :
- Та пірдерура пу жінафа агелтафа зіавікйа, пу берікйа ке агелтафа гадікйа, танеон ланітí.

Зіавікйа ва ін пувепон ве емудейер.
- Зіавікйа, велікйа ве калійір, ўарзафа куренікйа ке Гадікйе ден інтафа берікйа та ерура ва веел іс фем та асадара ва клаім торі жін ва жін ал стаксер. Вехе танеон, та ерура ва пірданьа, пу рін, пí.
- Рін ал овел. Берікйа ке рінафа гадажікйа ен тір Баба-Йага, тела еафтафа велікестусікйа ! Вехе ва жін терктал : дене Баба-Йага тір шірдатаал джумустатас ва рінаф ітеем кан гамеем, кле анам улім ва вінотша ўебокатал. Ва дўес іс мів джубудеўес карнізап ўітіл, кле мо маскеем пунтатал. Вакол се джувумбетед, кле ва бег кабутул. Адім ва джумітасемас карвол, кле ва німатеккі зілітіл !
- Ва зіавікйа рін греўапá, велікйа ве дулзейер.

Ін абротшіон ланійір азе ко мона ке Баба-Йага адім ве артланійір. Баттан лайейер.
- Ва зіавікйа кіавá.
- Ва нутікйа кіавá.
- Гадікйа, та да ва веел іс фем та асадара ва клаім торі жін пу рін ерú, ва жін стаксер.
- Кіеўафа. Та анейара ва ронтаньаф веел іс батаканьаф фем ланí. Кесон, іка жін дебаньал азе лайел !

Велікйа ва лайесіко ве галтейер. Тійір валеапафа. Лаізон, кое ва Баба-Йага кое куск пу занісік каліса ве гілдейер :
- Ва гартонгашек туідулал азе ва нутікйа віунсусон тшател ! Бак сіелестура ва ін джуместú ! Велікйа вудераскотшайар. Ва коланіс занісік ванбурес ва се флаг іс клова іс лавамуктушек ўір. Бам та діра ва нешіафа іс ітупафа пуда сугапайар нуме пу занісік ве калійір :
- Ех ! Кіеўікйа, ва ле інта лудзел ісе та ванбурера ва лава ва хізалт утеон фавел ! Нуме ва тела тарстафа керафа дозга ве зілійір.

Велікйа анамдісукепейер. Тей кое келдега тоз тейейер. Коре тійір велікестусікаф тей, тейка тійір бліфа іс афтафа. Ісе лава кое гадела тоз данкайар ісе бека тіса велікестусікафа лава ва данканьа данкайар.

Вехе Баба-Йага ларвейер. Дівуон ве еруйур :
- Лайел рін, нутікйа ? Лавел рін, абегік ?
- Лайé, зіавікйа, лайé. Вохе мелорасон велікйа раньар азе ван тувел ланір… Вехе ўіпутаф іс ебелтаф іс ковудас карвол батлізе тір ! Кан кусаф ітеем ва фалтаф ітеем ке велікйа дісукер. Та ітасемара тоз дівкотшар. Вохе ін ва німатеккі зілір ісе зіжнон ерур :
- Пу жін каліл, вай, токінде ва Баба-Йага родівваўá ?

Карвол ва німатеккі танеон естур азе ньохатугасітасон дулзер :
- Ва баті лоітесікі ісу фоздема наріл азе отшел ! Баба-Йага ва рін вултесон онкатар. Кев сід облакакрул ! Еде ва ванланіс ін гілдел, ва фоздема кабул нуме ўітіл ! Еде ін ва рін ўаре онкар, кев сід толон облакакрул, азе віеле ва ін моо келда гілтетел, ва лоітесікі кабутул нуме ўітіл !

Велікйа ва карвол греўайар азе ва фоздема нарійір азе отшейер.

Вехе малімон діве мона, ін ва толой вакол, маздаф іс ломаздаф дам карвол, ваон фу вумбес, ве ўійір. Ва мілдаф бег пу сін ве кабуйур нуме сін ваон ме ротуйуд. Азон, карнізап тоз дўейер ісе та да ва інафа отшера ўейонар джубудеўейер. Вехе мілінде зіавікйа ал калійір, ін бен маскеем ва пунта ве калгімайар нуме карніз мантон фенкуўейер нуме ін ве рототшейер. Моо келда, шірдатаал тоз аздайар ісе та устара ва ітеем тоз тегулаўейер. Вохе анам улім ва керафа вінотша ве ўебокайар нуме шірдатаал ваон кіавайар ісе келданедійір. Ін вултейер ісе вултейер ісе вултейер.

Бакон, карвол тоз лайейер. Дівуон, Баба-Йага ве бареруйур :
- Лайел рін нутікйа ? Лайел рін абегік ?
- Лайé, гуазафа зіавікйа, лайé, карвол пудапон ве дулзейер.

Йаткафа, Баба-Йага ва мона ве іпейер. Меа велікйа ! Ва карвол ве аліепейер іесон :
- Токдуме ва інаф ітеем ал ме семал, заткік ?
- Ех ! карвол ве калір, ва рін маліпон калзанí вохе ва бета ніскама мевіеле ал зіліл волсе ін ва німатек пу жін ал зілір !

Баба-Йага ва вакол се аліепейер.
- Ех ! вакол се ве калійід, шін ва рін маліпон калзанів вохе ва таной міт пу шін ал кабул ? Солве да ін, ва мілдаф бег ал зілір !

Баба-Йага ва карніз ве ботшейер.
- Ех ! карніз ве калір, ва рін маліпон калзанí вохе ва жінаф маскеем конвіеле ал пунтамал ? Солве да ін, ва пунта бенон ал калгімар !

Баба-Йага ва шірдатаал кофер.
- Ех ! шірдатаал калір, ва рін маліпон калзанí вохе кан таной фем ва жін мевіеле ал зікел, солве да ін, кан лесовінотшаньа ва жін ал йункер !
- Ісе жін, занісікйа калір, пу дана мешоба ўорі ал зо еруйур, ісе жін, ва рін маліпон калзанí, ва бета номтама ган рін ал казаўá, солве да ін, ва лістафа керафа дозга пу жін ал йалер !

Баба-Йага ва інтафа жума аздасон ве розайар. Ін давон ве артталайар нуме ін коон ве граблейер. Йезвасон іс шоньутарелвасон кан тсент, коо таўадай ва велікйа тоз онкайар. Велікйа кев сід облакакрур : гілдер да Баба-Йага ванланір. Бам ва фоздема кабур нуме фоздема ванпір куксапа !

Баба-Йага ве зо поайар да азавзаўер. Талгадўер ісе ва блафотаф ітеем анамар азе ва інтафа мона артвултер азе аскір да інтаф барой жафтол ва жафтолхе булуд азе пок кукса ва сін ванбурер. Бам жафтол се кал іронокафа белаха ва лава улід. Азон Баба-Йага толонкар. Велікйа тір сумефа. Кев сід облакакрур. Ва йезвасікі моо келда гілдер. Ва лоітесікі кабур… Бам лоітесікі ванпір вапафо аалхо ! Баба-Йага йовар да коланір ісе да кан талгеем ва аал йо солгабер. Меротіса ! Велікйа терктар : меа коншоба. Ва сукара ванміао кусаф іс ебелтаф паілтаал йо ке аалхо антон гілдер. Ўорі каліапон ўан вултейер кіре тоз міелайар ісе тракуйур : " Гадікйе ланон фолір да жін тí еглунаф ".

Тел гуазаф таўадайік коу долехо ал дімланійір. Пу куренікйа ал еруйур :
- Токлізе тір жінафа велікйа ?
- Токтан групер ? гадажікйа ве дулзейер. Малі жонтік бартів ден зіавікйа та нокаст ва ін ал стаксé.

Адім, велікйа, тон тшореем лоралтукаф дам мевіеле, ден гадікйе ве артвултейер. Ін ве еруйур :
- Токлізу піл, насбеік ?
- Ах ! ін ве калійір, гаданьік, ікагадікйа та анейара ва веел іс фем та асадара ва клаім торі жін ден зіавікйа ва жін ал стаксер, вехе зіавікйа, гестіл, тір Баба-Йага удутафа велікестусікйа !

Азе ін ва варафа рупа ве негайар. Теле гуазікйе зідепейер. Дів мона ва гадажікйа ве алойайар. Джіасон да ін мевіеле дімпітір. Батвіелу велікйа іс гадікйе діліон блід.

------------------------------------------------------------------------------------------------
La légende russe de Baba-Yaga, transcrite en alphabet cyrillique spécifique Kotava. Voir le texte original sur Wikikrenteem

Мобі Дік (Moby Dick)

Ісмаëл ва Ашьаб редакік ко тшабаньера ва мегол досітар, ікасугдалара ва лазавудафа ахофера. Нега ва бібліаф іс вундаф іс сутеротаф озўакс йо іс групелафа ремтракура се іс вайара ва меголдунолеем іс кудафа тандеўітша йо ке редакік кодоплекур. Редакік, лораф воллорбік ва Мобй Дішк пуон жіматвігабейес джувілар. Елодеса онкара ва мегол радан до Левіатьан вох дере седме Мелвілле до « бата шоба мероскуна іс бліробласа » ба ванмешобара ва тота тітбірайана ган ростаза тенуўер. Бат стуваберпот, кулаф гу лешафа іс хадолафа кердела йо ва жонтіка ремтракура се ал насбар.

------------------------------------------------------------------------------------------------
Résumé du roman Moby Dick de l’américain Herman Melville, transcrit en alphabet cyrillique spécifique Kotava.
Voir le résumé original sur Wikikrenteem

Седна лорікйа (Sedna lorikya)

Йікйа до ньобрафе гадікйе антіон блійір.

Ваколайік ва ін ве бростайар нуме ве курейер. Ваніон, мале інтафа сумефа еўала, гадікйе ва темара се каіке біра ве гілдейер. Тійір аскіпежена насбеікйа. Ін ве корадістаўейер азе ваон анейайар нуме до насбеікйа моо біра ве діммаллапійіл. Ўісон ва отшеса Седна ісе дігіс ва волтуўаваша йо куренікйе ве грансейер да зівотшар.

Ўісон ва артас аўалк, гадікйе ва Седна кобірасон ве ўетайар, вехе ін ва тота дапнарійір нуме коўупейер. Бам гадікйе ва гелтеем ке Седна ве габейер нуме ін ве ванпійір кабай се, азе ва арктеем іс меем ве габейер нуме сін ве ванпійід спегол ік мегол ік кот лаведаф сулем.

Седна тіт лава ве белхайар лізе ўетше біралорікйа ўаре сокер. Віеле тшабаньера тір ротафа оке біра тір зівотшаса, фоліра тір да Седна зідер кіре інтаф усукеем тір калаотшейен вохе меа діса ва ма вол грулоітер. Бам діўедік, туке діола, ва Седна голоітер ашум вумелтуша іс сулем йо дімад.

Батдуме тшабаньесік, ва біра іс айікйа таркон гонаскіпесон, соблір.

------------------------------------------------------------------------------------------------

- La légende inuite de la déesse Sedna, transcrite en alphabet cyrillique spécifique Kotava.

Voir sa traduction originale sur Wikikrenteem

Анна Кареніна (Anna Karenina)

Кота калафа йаса йо ва сінт вектад. Кевоке кота волкалафа йаса тір інтафа.

Котшоба тійір тровгайана кое Облонскі йаса. Серсікйа, групейенон да інтаф куренік ва франшафа гаасікйа паскалейер, пу серсікйе ал дактейер да кое мілафа мона дам ін меа роблійір. Бата дебала іхам жіжаса малі барой віел тійір портафа торі куренікеем іс йасікеем іс моназанісікеем. Вуўік се іс йастік йо пезталейед да доірубара ваон меа дулапайар. Дівеік се ва сінт хуйавон какевес кое йоріда сінтон глуйаўед лоон дам ноелкеон тійір беўікеем ке Облонскі йаса. Монокілікйа ва маўа меа булуйур ; куренікйе малі барой віел тійір грашафе ; дум жовленік насбеік се олкоболкобон крабейед ; ва гаасікйа ал мотшайар азе пу нік та да ва ўарзаф рундак баттелйа пу ін трасір ал сутейер ; елдеон ба сіелестура бурмотасікйе ал грашаўейер ; бурмотасікйа іс діремстасікйе джубулуйуд.

Бак бат бареаф бартів радімі мотшара, Степан Аркадітш Облонскі серсік, Стіва дум кое селтом зо йолтайар, ба інтаф гілтаф бартів трабе ба газдаф аньустеаф бартів ве дівмодейер, ме кое куренікафа маўа вехе кое кобахо мое лелткірафа сахатша. Мое ілава ва інтафо гіжаротіфо іс ропеньено алто Степан ве толташейер, дум еде ал джухіалайар да абротшіпон толкокенібеўер. Колішапасон ва такак ва тшор ін ве ўіндейер. Вехе лаізон, ве толванкедайар азе мо сахатша ве дебаньайар ісе ве ітафенкуйур.

« Токон тійір ? сетікесон ва клок ве еруўейер. Ен, токон тійір ? Батсе. Кое Дармстадт ва сіелестура Алабін фірвійір. Ме, ме кое Дармстадт, конлізе кое Амеріка. Мое трівазега ва сіелестура Алабін кле фірвійір ісе ганенікеем данкайар ва : іл міо тесоро. Ме, ме батшоба, локіеўафа локіеўапафа коншоба. Мое бата азега тійід айікйакорафа тупама се... »

Ітеем ке Степан Аркадітш даавон ве жебейер ісе левкіпесон ве модовайас : « Ен тійір кіеўафа ! Кое бат клок мафелафа жонтікшоба ўаре тійір, вехе ва маншоба пулва се іс дере ріета се ме родімзілійід. Батшоба ме зо ромухар. »

Козўісон ва афіольа еспаса реме фенкумура ке таной бортш, ва нугеем бліон ве дівдуалтайар, анейасон ва моавайалелтаф гувенгеем фідейен ган куренікйа торі інтаф іронокаф іланук. Ва інт ве вулкуйур азе, кан лерддафа гілдаша, ва інт ме мадасон ве матшейер ліз кое інтафо кенібехо інтаф жег модемаўейер. Ін бам ве сетікейер токкане іс токдуме кое куренікафа маўа волс інтафо кобахо ме кенібейер. Сол гехата ва левкіпера ін ве релвайар ісе інафо жо ве соаксеўейер :

- Ах, ах ! ін ве брейер, сетікесон ва сокійіса котшоба. Гестасон, ва кота менаавдаса пінта се ке ньалекс ва куренік ін толўійір. Вехе ен тійір рола ке Степан ; бека мефакон ін кагрупейер.

« Ін ме іхетер, ме ротіхер. Ісе лодеафтафа тір да котшоба антон тір голде жін. Тір голде жін, вехе ме тí гунаф. Батлізе тір піза ! »

- Ах, ах ! волпоколесон ве толкалійір, сетікесон ва лопортаф літ йо іскен ган бата мотшара.

Танеаф гемелт ал тійір тел лодолгаф. Віеле, дімпісон ва ўеньа, тісон дааваф іс келдаскін, гісон ва гранафа ефта торі куренікйа, кое бонта меі кобахо волс адім кенібехо ме ал трасійір. Кое нуба ва раздуса ротапстана тўа інйа гійір…

Ін – баті Доллй таніон левкіпесі іс тегірафі, афалансафі седме ін, мелізісон дебаньейер, до тўа кое нуба ; ісе тон волпоколесушакірафа іс зілідукірафа аклушамухасаша ва куренік дісукейер.

- Токшоба тір ? Токшоба тір ? недісон ва тўа ін еруйур.

Сетікесон ва батшоба, Степан Аркадітш, ашум дам фереон сокір, ган тел аскікс лоон дам інтафа дулзерафа канеаша пу куренік.

Сокійір шоба губеон ділізеса дене толсугдалон акойен айік. Пу інт ал ме ротегайар ва гехата доженіаса ва інтафа ўарзафа дебала малі да ган куренікйа гомілара ал зо космайар. Кантаўера ок меура ок тумальара ва інт ок іхерерура ок гонафа брунуша, котшоба шо-тійір локіеўафа дам інаф аскікс. Інафа гехата, ен волкуранон –« керавасундон » Степан Аркадітш дан ішде сўавопа мілмуўейер ве тракуйур – лаізон левкіпесон ве коафіўейер. Інафа губефа левкіпера, кіеўафа іс траўафа…

Бата волдоженіаса категіра, пу інт ва тела ме ротіхейер. Ба бата левкіпера, Доллй ал скотшотайар дум еде покранавон ал зо іўазайар. Азе голде інтафа гілтафа стіруша ва соіст дем удутаф равлем се ал ўуптейер азе дів маўа ал отшейер. Маліон ва куренік ме ал джутолўійір.

« Лазава ке котшоба, тір бата бонафа левкіпера, пу інт Степан Аркадітш калійір. Вехе токшоба зо шо-ротаскір ? Ва токшоба ротаскí ? » волпоколесон волтшінесон ін толкалійір.

-------------------------------------------------------------------------------------------------
La traduction du chapitre I de la 1ère partie de Anna Karénine de Lev Tolstoï, transcrite en alphabet cyrillique spécifique Kotava. Voir sa traduction originale sur Wikikrenteem

"Жін клокé" (Jin kloké)

Жін тí калаф до ўін ва інт батвіелон зокевесон та пакет ва шоба ган ізва розатана ўетше тела логіжафа данедіра та нуйуша кое біфак ке мінаф ведей.
Ўеті танойа дешемда, Амерікапік батвіелон ва мін модіватшес кан інтафа лешафа ізга ва мінафа Дівадолтаса Етімара сугдавайар. Баті алдафі кехі раньер, дум сторкапа коафіса кан поколесуша ва конак шелемой леветірік тейтшалайан кан антейаса волмальуша. Баті кехі ал пір дум дааваф ванафіз та да ва абротшіф міел ке інафа флінтуша тенур.
Вехе, арті дешемда, Ебелтік мен тір нуйаф. Арті дешемда, бліра ке Ебелтік еафтон зо ўандар кан кохолеем ке солбліра іс родеем ке солкатшара. Арті дешемда, мое інтафа еўалама ке ўаўуша ванміае ўелфапа ке угафа трігуша Ебелтік ілеон блір. Арті дешемда, кое алава се ке амерікаф селт Ебелтік ўаре прелкар ісе кое во тір діввоанаф.
Батдуме мін батвіелон батліз піт та да ва кінокафа айагропа ранкет. Манінде ко ведейафу келу піт та да ва анаха ді койултут. Віеле вегедуропік се ке мінафе Сокасане ва мінафа Тадлемўа ке Дактера ва Волруптесуша шуісон ал сутелад, ва анаха гоконолейена ган кот Амерікік сін сугдайад. Бата анаха тійір абдіплекукс да пу кот айік, ен, пу Ебелтік дум Батакік, мероріпіндана рока се ке бліра іс нуйуша іс анейара ва каліуша зо шо-равалдуд.
Батвіелон денафа да тове інтаф ксеваўідейікеем ва інтаф абдуплекуксеем Амеріка ал грашер. Уте да Амеріка ва інтаф баердаф калвеблагакс порар, пу ебелтікеем ал білдер ва анахажа, дімстаксейена дем бендекс "местапеса екса". Вехе мін веўат да фоліт да тір мешоба ропораса кое фалаколдап се ке во. Ашум, мін піт та да ва бата анаха койултут, тана зілітіса, опелон атоесон, ва кулашеем ке нуйуша іс септуша ке мальуша.

Мін ко бато ўетано хо дере піт та да пу Амеріка ва дінеса кўіташа йо ке бат бартів аскіт да сетікет. Ме тір гемелт да ва талпега тузакодасон ва інтафа лужуша дігіт оке да ва туауласікі ке сабегамара се наріт. Тір бартів да абдіплекуксеем ке санероті зо фунтер. Тір бартів да ва тапедаф іс шопаф крант се ке солблінуша дівланіт та да ва аўалткірафа келда ке заавафа мальуша сістат. Тір бартів да ва інтаф ведей сол біхейа се ке заавафа волмальуша солтіолтет ісе мо пісток ке беруша ва ін кізет. Тір бартів да ва мальуша му кот лорікнасбеік тугелтрат. Шо-тір баліафа лухе ведей еде ішде гемелткўітуша ін ітабудер. Бат белкус ідулугал ке мўедафа волвалеуша ке Ебелтік се ме тенуўетер тека тубліс абдугал ке нуйуша іс мілтуша вантукер.
1963 ме тір тена волс тоза. Тан поколес да Ебелтік антон олегайар да фабар ісе далетое недітіл да ін валеаф, фігон дівмодетер, еде ведей толон гілтон тускінтаўер.
Ме тітід тілдесуша іс аулуша кое Амеріка калі да пу Ебелтікеем інаф ўідейікаф рокеем ал зо ванзілітір. Фрелк йо ке кевмадара ме тутенатад да ванвілад ва рігавісікі йо ке мінаф ведей калі аўіра ке роідас віел ке мальуша.
Вехе ва коншоба пу жінафе сане гокалí, раньесон мое емудес пікай вансас ва мальеротхе : олгалішусон ва мінафа мўедафа рунда, кан роворшенаша йо ва інт ме тугунат.
Ме лагат да даніаскіт ва інтаф нуйушасіпут улісон мал вім ке піруша іс богасуша. Ва льумара мое бріа се ке багаліуша іс угда мін котвіеле гостат. Ва інтафа кретура се ілбліса тон алтокафа тізуша ме гоніскет. Тренон, ва інт гованмадат кал іламкаша йо лізе глогафо до алтелокафо ва інт катанар.
Рібіегафа сайудаса сўава ал наріса ва ебелтікафа дода, ва мін ван родахасуша ва кот батакік ме гоколізір, кіре жонтік мінаф ебелтаф берік, інтафа аноелуша батвіелон тір ўаздесікі, ал доплекуд да інтафі балі тір глуйакірафі до телі мінафі. Мінафа белшафа рузадера та да мігехеем ке волмальуша зо гогуотер, ган толзаавафа ерволіа зо гостар. Ва льумара тісон антаф мін ме рокалланіт. Ісе бад мінафа абдуланіра готренат ва белшафа вабдуеланіра. Ме родімланіт.
Тід жонтіктан ерус пу сайудасік ке Ўідейаф Рокеем : " Токвіеле адім тітіш валеаф ? " Мін антон тітіт валеаф віеле Ебелтік меа тітір косаф кан меромухана аклаша йо ке ардіалафа фітера се. Мін антон тітіт валеаф віеле інтафо алто шуупуно ган койара ротрасітір ва брава кое ваўафа іку ўідавафа гіда се.
Мін антон тітіт валеаф віеле лізірануйуша ке Ебелтік меа антон тітір да ін мал раломам кал логіжаф ралом роланір. Мін антон тітіт валеаф віеле інтаф насбеікеем, мілон тел демаф тулогіжаўесік се, ўетше мілгік се зо аскіпетед ісе віеле інтафа багаліуша меа воідатар кан бопіша " Антон Ебелтік се ". Мін антон тітіт валеаф віеле Ебелтік ке Міссіссіппі робрудатар ісе Ебелтік ке Неў Йорк фолітір да брутаровак йо крулдед. Ме, мін ме тіт валеаф ісе антон тітіт віеле рока дум лава іс мальуша дум меротуродаўес соіст ал бімілетед.

Жін ме афанá да ўінаф лантан се батліз ал під голде сліка духанаша йо іс кевелаша йо. Контан се левіон дівланід ва вўепаф флінтолк. Артан се під мал гола лізе інтафа анейара ва нуйуша ва сін ал аскір да зо аліер ган хефто се ке бразара іс ўаха йо ке ардіалафа фінтера. Тренаш да кобаш дісон ва лануша да меріўеса межесуша торі ўін калустеса тітір.
Дімланіш ко Міссіссіппі, дімланіш ко Алабама, дімланіш ко Соуть Шароліна, дімланіш ко Георгіа, дімланіш ко Лоуісіана, се дімланіш ко вард ік ралом ке лентакафа ўідава, групесон да бетінде бата тіра робетар ісе фу бетар. Кое крант ке волпокесуша вол абілет !
Пу ўін батлізе іс батвіеле, жінаф нікеем, бека, ен, бека батвіелон іс елдеон ва волфакаша йо мін голентетіт, жін котвіеле батон клокá : тір клокара енекастаўеса кое амерікафа ріетава. Жін клокá да, бореон, мінафо во раньетер ісе пожаньатар ва гелтраньуша ке інтафа фолісаша : "Мін торігіт да бат агелташеем мів тід денаф да кот айік ал зо редур мілтаф".
Жін клокá да бореон мое блакерафі кесі йо ке Георгіа насбеік се ке савсаф леветірік йо іс тел се ке савсаф леветірікдігісік йо анам азега ке беруша белшон родебаньатад.
Жін клокá да донон Міссіссіппі Сока, сока лізе тей се ке волмальуша іс рістара антейаўед, тон дўаг ке нуйуша іс мальуша бореон зо ўартазукатар.
Жін клокá да жінаф балемой вейнасбеік се бореон блітід кое ведей лізе ме зо торігітід кан алмаксева волс андавода. Жін батвіелон клокá !
Жін клокá да бореон донон кое Алабама, лізе інтаф боўесік пулвіпір ва равлем се дум "кевура" ік "тумекара" ва галдаф мўеем, да банлізе донон кое Алабама, бореон ебелтікошйе іс батакікошйа ва нуба пу сінт розілітід дум берікйе іс берікйа. Жін батвіелон клокá !
Жін клокá да бореон котраф крант зо камадатар, да коті кесі ісу мевтава зо туоматад, да арстахо се зо туазентатад ісе да вралгафа келда се зо туронтатад, да аліуша ке Жіомаік пу кот шотік зо раздутур.
Ману тір мінафа поколесуша. Тір фоліра до дана геон ді дімланí.
Туке бата фоліра, мін грусолўітіт ванміае мевтава ке волпоколесуша ва рапор ке поколесуша. Туке бата фоліра ва іежес волдотрак ке інтаф ведей тон іламтаф дріжк ке беруша мін груўартазукатат.
Туке бата фоліра, мін белшон грукобатат ісе белшон грублікетет ісе белшон грульуматат ісе ко флінт белшон груланітіт ісе ва лазава ке нуйуша белшон грурожутут, групесон да бореон тітіт нуйаф. Тітір віеле кот лорікнасбеік роданкатар ва бата пулва се бам дітіса ва ўарзафа сугдала : "Во, тір рін, зіжнаф ліз ке нуйуша, тір рін ва дан данкá. Во лізе жінаф абдігадік се ал аўалкед, во туке дано бефолтасік се тійід оклаф, сол еліўа ке кота рінафа мевтава нуйушабіота мамар !" Ісе, еде Амеріка готір ведейап, батшоба туагелтаўер !

Тіду рібіегафі кесі йо кое Неў Ьампсьіре нуйушабіота мамар !
Тіду іламкафа мевтава се кое Неў Йорк Сока нуйушабіота мамар !
Тіду онтіне се ке Аллегьанйс кое Пеннсйлваніа нуйушабіота мамар !
Тіду нолдафа вокліба йо ке Рошкй Моунтаінс кое Шолорадо нуйушабіота мамар !
Тіду тамафа колліава се кое Шаліфорніа нуйушабіота мамар !
Вехе батшоба тір діка.
Тіду Стоне мевта кое Георгіа нуйушабіота мамар !
Тіду Лоокоут мевта кое Теннессее нуйушабіота мамар!
Тіду кота вента ісу кесі кое Міссіссіппі нуйушабіота мамар ! Сол еліўа ке кота мевтава нуйушабіота мамар !
Віеле мін новетер да нуйушабіота мамар кое кота ўіда ік ўідел ік ўідава ік сока, рокапатат ва віел віеле кот лорікнасбеік се, Ебелтік іс Батакік, Жудеік ік Межудеік, Кевотшеревік ік Каталікевік, пу сінт ва нуба розілітіт ісе роданкатат ва пулвеем ке гуазаф Негроспірітуал : "Адім нуйаф, адім нуйаф, пу гіжаротіф Лорік ва кава зіліт, мін адім тіт нуйаф !".

------------------------------------------------------
La traduction en Kotava du célèbre discours de Martin Luther King « Je rêve », prononcé lors de la marche sur Washington le 28 août, transcrit en alphabet cyrillique spécifique Kotava. Voir sa traduction originale sur Wikikrenteem